Так голова облдержадміністрації Микола Джига оцінив прийняття Верховною Радою України у першому читанні 9 лютого нового Кримінально-процесуального кодексу України. В усьому цивілізованому світі
права людини є вищою цінністю порівняно із правами держави в особі її слідчих,
контролюючих, регулюючих та усіляких каральних органів.
В Україні, як одній з
пострадянських держав на просторі СНД донині діяв Кримінально-процесуальний
кодекс 1960 року, який мав відверто звинувачувальний ухил. У результаті, кількість
виправдувальних вироків в Україні не перевищує 1 %, тоді як у багатьох державах
цей показник складає 20–30 %.
Проте 9 лютого Верховною Радою України прийнято нову
редакцію Кримінально-процесуального кодексу України.
Про зміни, які принесе таке рішення для України та її
правоохоронної та судочинної системи, ми запитали у голови Вінницької обласної
державної адміністрації Миколи Джиги.
Миколо Васильовичу, на
вашу думку, що стало ключовим у прийнятті нової редакції КПК – позиція
Президента, міжнародні зобов’язання?
- Старий кодекс
просто вичерпав себе, він не відповідав стандартам сучасної, європейської,
демократичної країни у царині прав та свобод людини. Не кажучи вже про те, що
реформування КПК є важливою складовою виконання Україною взятих на себе
міжнародних зобов’язань. У тому числі перед ПАРЄ. Саме тому Президент України своїм
Указом створив робочу групу із розробки нового КПК, який у свій час пройшов
ретельну, у тому числі міжнародну, експертизу.
Прийняття нового КПК –
це величезний крок на шляху розвитку в Україні демократії, однак наскільки він
актуальний?
- Новий КПК – це
основа побудови правової держави, гуманізації судочинства та повернення всієї
державної системи обличчям по відношенню до громадян. Зокрема, новий КПК фактично забезпечує презумпцію невинуватості.
Тобто ставлення до будь-якої людини, що бере участь у судочинстві, як до особи,
вина якої у скоєнні злочину ще не доведена.
Відтепер кримінальний процес має за пріоритет не
покарання, як було дотепер, а дотримання прав людини, її повне виправдання,
якщо вина не доведена. Він також гарантує реальну, а не лише декларативну
рівність можливостей держави та окремої особи та забезпечує змагальність
процесу кримінального провадження.
Тобто нова редакція
кодексу надає людям значні можливості для захисту своїх прав, свобод та
інтересів?
- Не просто
можливості, а системний комплексний підхід. Слідчі та судові процедури суттєво вдосконалені,
терміни їх реалізації значно скорочені, що сприятиме підвищенню оперативності
розгляду всіх справ. Як у всіх цивілізованих країнах в Україні тепер діятимуть
запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, внесення грошової застави та інші
заходи, не пов’язані із позбавленням волі.
А яка ситуація із
бюджетними коштами для доставки осіб до суду?
- Новий кодекс дозволить
заощадити на рік понад 100 мільйонів
гривень бюджетних коштів, які витрачалися раніше на доставку осіб до
судів (20 мільйонів грн.), та їх утримання у слідчих ізоляторах (85 мільйонів
грн.) тощо.
Яким чином, на вашу думку, нова редакція Кримінально-процесуального кодексу
ще вплине на правоохоронну та судову систему України?
- Насамперед, нова редакція КПК
передбачає скасування 18 статей кодексу, які провокували корупцію у
правоохоронних органах. Будуть скасовані ті статті, які використовувалися
деякими несумлінними працівниками
правоохоронних органів для тиску на бізнес-середовище і на підприємців. Або,
простіше кажучи, для своєрідного рекету підприємців під прикриттям державної
посади. Тепер ґрунт для подібних зловживань знищено. В цілому розробка і прийняття нового КПК є невід’ємною і вкрай важливою
складовою курсу на модернізацію України, проголошеного Президентом Віктором
Януковичем.
Адже, як підсумував Микола Джига основна мета
модернізації – добробут, комфорт та безпека громадян, а в їх основі і лежить
гуманізація відносин між людиною та державою, яку й забезпечує новий КПК.
слухала Єлизавета Свєтлова
|